Новости » У ХНАУ ВІДЗНАЧИЛИ РІЧНИЦЮ ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОЇ ДОШКИ АКСЕЛЮ БАКУНЦУ
28 Мая 2021 |

У ХНАУ ВІДЗНАЧИЛИ РІЧНИЦЮ ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОЇ ДОШКИ АКСЕЛЮ БАКУНЦУ

Третій рік поспіль 25 травня в ХНАУ ім. В.В. Докучаєва проходить урочиста зустріч біля пам’ятного знаку видатному вірменському письменнику-прозаїку Акселю Бакунцу. У 2019 р. за ініціативи релігійної громади Вірменської Апостольської Православної Церкви «Сурб Арутюн» і родичів письменника в холі корпусу № 2 відкрито меморіальну дошку, присвячену 120-річчю від дня народження Акселя Бакунца (справжнє ім’я – Тевосян Олександр Степанович, 1899–1937). Участь у заході взяли представники вірменської діспори Сусанна й Армен Тамазян.

Зустріч відкрив Голова економічного департаменту Міжнародного конгресу «Світ», ректор ХНАУ ім. В.В. Докучаєва Олександр Ульянченко. Про життєвий і творчий шлях відомого випускника нашого вишу розповів помічник ректора з соціально-економічного розвитку Станіслав Василішлин.

Місце встановлення меморіальної дошки Акселю Бакунцу вибрано не випадково, адже саме в Харківському сільськогосподарському інституті вірменський письменник у 1923 р. здобув вищу освіту, ставши згодом головним агрономом Зангезурського регіону на південному сході Вірменії. Із цього часу почалася літературна діяльність А. Бакунца – він виступав зі статтями на сільськогосподарські теми, публікував оповідання та нариси, які привертали увагу читачів своїм живим стилем і картинами сільського життя. роду.

У центрі його творчості – село з його складною соціально-психологічною проблематикою. «Сіллю земля» літератор назвав тих, «хто у поті чола оре землю, сіє хліб, обробляє камінь, зводить стіну».

У Акселя Бакунца серед описів природи рідного Зангезура є такі рядки: «На безлюдное ущелье, багряно-желтый лес и сжатые нивы опустилась тихая печаль». Цими ж словами можна охарактеризувати й долю самого письменника – його життя і творчість також сповнені печалі.На початку 1937 р. А. Бакунца заарештували, репресували за сталінськими списками і розстріляли за звинуваченням в антирадянській діяльності.

У 1955 р. посмертно реабілітовано за відсутністю складу злочину.Збереглися лише фрагменти трьох незакінчених романів письменника, надрукованих у періодиці. Залишилися неопублікованими і втраченими для літератури багато оповідань, зокрема з епохи вірменського середньовіччя.«Про Акселя Баукнца у меня збереглися лише світлі спогади, – писав С. Маршак у 1960 р. – Це була жвава, добра, весела людина, чудовий розповідач. У той час, коли я зустрічався з ним, він був сповнений задумів, яких вистачило б на багато книг. Він добре знав життя своєї країни, свого народу».Аксель Бакунц – самобутній національний письменник. У його творах ширше і достовірніше, ніж у багатьох томах вірменської етнографії, відображено особливості вірменського життя і побуту. Але сила Бакунца, як істинно великого художника в тому, що у своїй творчості він виходить за межі рідного краю на простори загальнонаціональні та загальнолюдські.

Відкриття меморіальної дошки, присвяченої вірменському письменнику Акселю Бакунцу – це привід ще раз замислитися над сторінками спільної та складної історії двох народів.

Ми з великою шаною вітаємо в особі Сусанни й Армена Тамазян усіх причетних до відкриття меморіальної дошки, щиро дякуємо вірменській діаспорі за повагу до власної історії та збагачення культурного надбання наших народів. Відкриття меморіальної дошки та експозиції в музеї історії ХНАУ символізує повернення Акселя Бакунца в університет, у Харків, в Україну.